Дитина нічого не їсть: що треба знати про вибіркове харчування

Багато мам і бабусі нарікають на те, що діти відмовляються їсти звичайну їжу і вимагають солодощі, макарони та більше кетчупу. Але, попри те, що такі харчові звички більш характерні для дітей та підлітків, вони можуть зустрічатись у будь-якому віці.
Такий раціон не завжди пов'язаний з капризами і може негативно впливати на апетит, процес вживання їжі, ріст та розвиток. Якщо людина їсть дуже мало або з надмірною обережністю ставиться до їжі, це може вказувати на розлад споживання їжі або розлад вибіркового харчування.
Ознаки вибіркового харчування
У тому, щоб не любити якийсь окремий продукт чи страву, наприклад, цибулю, консервовану рибу чи манну кашу, немає нічого критичного. Так, багато дітей прискіпливі в їжі: настільки, що доводиться вмовляти чадо хоча б спробувати шматочок, а у відповідь – крик.
Зазвичай до пубертату більшість дітей переростає свої звички і починає ставитись до харчування більш поблажливо. Але не всі: "примхи" можуть бути і у підлітків.
Про розлад говорять, коли асортимент "заборонених" продуктів починає поступово збільшуватися, а альтернативи не виникає. В результаті людині стає важко задовольнити свої потреби в харчуванні: вона схильна взагалі відмовлятися від їжі і, відповідно, не може наїстися.
Розладом вибіркового харчування (РВХ) називають розлад харчової поведінки (РХП), у якому людина суворо обмежує кількість їжі чи типи продуктів. Однак, на відміну від анорексії або булімії, він фокусується не на контролі ваги. Мотивом можуть бути органолептичні властивості їжі – ті, які можна оцінити за допомогою органів почуттів (смак, запах, консистенція, забарвлення, зовнішній вигляд тощо), або тривога через потенційні неприємні наслідки прийому їжі.
Оскільки РВХ – це ментальний розлад, який позначається на вживанні їжі, він проявляється як психічно, так і фізично. Серед симптомів:
прагнення жорстко обмежити харчування або типи продуктів без явної причини та можливості її пояснити;
відсутність тривоги щодо фігури;
вподобання їжі лише певної структури;
нав'язливий страх нетравлення в результаті їжі;
значна втрата ваги;
нерідко прагнення надто тепло одягатися, щоб приховати зміни або зігрітися;
запор, печія, біль у животі, спазми шлунка та інші неспецифічні скарги з боку шлунково-кишкового тракту;
висока стомлюваність або, навпаки, надлишок енергії;
зниження апетиту чи інтересу до їжі;
порушення менструального циклу;
запаморочення, непритомність, порушення сну;
стоншення і ламкість волосся.
Наразі розпізнати розлад виборчого харчування може бути складно. Про природу розладу також поки що відомо дуже мало, проте є припущення, що воно може частіше зустрічатися у дітей із розладом аутистичного спектра або синдромом дефіциту уваги та гіперактивності.
Як лікувати розлад вибіркового харчування
У лікуванні РВХ використовують когнітивно-поведінкову терапію: вона допомагає налагодити харчування та зменшити тривогу з приводу їжі. Раціон має бути різноманітним, щоб не виникало ризику втомитися від їжі та відмовитися від неї.
Згодом можна вводити до раціону нові продукти – передусім ті, які за органолептичними характеристиками схожі на звичну їжу. Поступово можна буде переходити і до їжі, яка відрізняється від повсякденної.
Читайте також: Правила харчування для жінкі після 30-ти: що треба змінити
У випадку з маленькими дітьми корисні сімейна психотерапія та консультування батьків. Річ у тім, що багато дорослих гніваються, коли дитина нічого не їсть, можуть сварити її і карати. Однак у більшості випадків такі заходи не допомагають, а можуть навіть погіршити ситуацію.скачать dle 12.0