У сучасній дієтології хліб став “персоною нон грата”. Цьому є безліч причин – калорійність мучних продуктів, перенасиченість вуглеводами і т.д.
Проте, одночасно, навколо хліба ходить багато міфів. На які точно не варто витрачати час при плануванні раціону. Якщо ви любите хліб – вживайте його у своє задоволення, просто меншими порціями. А вільний час краще витратити на гру в https://myrotvorets.org.ua/
Які популярні міфи про хліб є брехнею
Ось кілька відомих міфів про хліб, які не є реальністю:
- Міф: чорний хліб корисніший за білий. Правда: чорний та білий хліб відрізняються лише зерновими культурами, з яких робиться борошно.
Білий хліб випікається з пшеничного борошна, а чорний – з житнього. Обидва види борошна виробляються за схожими технологіями, проходять відповідну обробку. Тому їх харчова цінність, калорійність та вміст корисних речовин – приблизно однакові. Якщо ж говорити про хліб заводського випікання, то розпушувачі та консерванти присутні у всіх видах хліба. Немає сенсу відмовлятися від білого хліба, тому, що чорний ніби корисніше – це не так.
- Міф: бездріжджовий хліб корисніший за дріжджовий. Правда: їх користь однакова, якщо немає інших відмінностей.
По-перше, дріжджі виступають розпушувачем для тіста. Проте, при випіканні вони не зберігаються. Тому, якщо ви їсте хліб, а не тісто – ніяких дріжджів ви не споживаєте.
По-друге, у бездріжджовому хлібі також використовуються речовини для розпушування – інакше вийде не хліб, а коржики. Зазвичай, використовується якась закваска. Яка є аналогом дріжджів, хоч і має іншу назву.
- Міф: потрібно їсти безглютеновий хліб. Правда: ні, якщо ви не хворієте на непереносимість глютену.
Безглютеновий хліб випікається з рисового чи кукурудзяного борошна. За корисністю та калорійністю воно нічим не краще за пшеничне. Тож, якщо ви не страждаєте на непереносимість глютену – немає сенсу шукати безглютеновий хліб.
Чому люди змінили ставлення до хліба
Здавна хліб виступав основним харчовим продуктом людей, джерелом життєвих сил. Лише в останньому столітті він набув нової слави – висококалорійного продукту, здатного спричиняти великі проблеми. Це склалося через кілька причин, від покращення умов життя до поліпшення технологій вирощування зерна та його обробки.
- У регіонах, де побороли голод – люди перестали потребувати висококалорійної їжі.
Ще сто років тому голод залишався на планеті масовою проблемою. В таких умовах, будь-які харчі, здатні швидко наситити людину – були в ціні. Саме тому хліб складав основу раціону. Адже його отримати набагато простіше, ніж м’ясо чи рибу. І людина здатна наїстися меншою кількістю хліба, ніж овочів та фруктів. Які, до того ж складно зберігати взимку.
- Покращення якості харчування викликало інтерес до корисніших продуктів.
Коли зникла проблема, як наїстися – людство задумалося над корисним харчуванням. Хліб – ситний продукт. Проте, з точки зору вітамінів та мікроелементів – це досить бідна їжа. Тому популярності набули овочі, зелень, цільнозернові продукти, які зберігають більше корисних речовин.
- Зміна образу життя змушує переглянути раціон.
Тисячоліттями основною зайнятістю людства була фізична праця з ранку і до вечора. Такий образ життя вимагає калорійного харчування у максимальному об’ємі. Адже калорії потрібні для побудови м’язів та фізичної роботи.
При пасивному способі життя – людина потребує на порядок менше калорій.
- З розвитком цивілізації зернові стали більш калорійними.
Якби сучасна людина побачила колосок пшениці, яку тільки “одомашнили” – вона б її не впізнала. Дика пшениця містила лише одне зерно, розмір якого був значно менше. Сучасна пшениця, завдяки культивації, має значно більший харчовий потенціал. У тому числі і більше глютену, що спричинило збільшення випадків алергічної реакції.
- Нові технології обробки роблять хліб менш корисним.
Зараз технології сягнули високого рівня обробки борошна, куди не потрапляє нічого зайвого. Здається, що це ідеально. Але ж саме в лушпинні та зерновій оболонці містяться найкорисніші речовини.
*На правах реклами
