Напевно, кожному знайомий стан, коли все важче стає ходити на роботу, а черговий день в офісі перетворюється на нестерпне випробування – навіть улюблена справа перестає приносити задоволення, а мета та результат втрачають цінність. Такі ознаки можуть сигналізувати про емоційне вигорання – відносно молодий термін, який зʼявився лише у 70-х роках, проте дуже швидко розповсюдився по всій планеті.
Сигналізуючі симптоми та причини
Як зазначають фахівці, причини емоційного вигорання можуть бути найрізноманітнішими, а симптоми проявляються суто індивідуально. Все ж однією з найрозповсюдженіших залишається накопичена втома, якщо мова йде саме про професійне вигорання. Слід завжди памʼятати, що там, де є місце наполегливій та стресовій роботі, обовʼязково має бути місце і відпочинку. Тут уже кожен оберете те, що йому до смаку – хтось гучну вечірку у якості перезавантаження, а комусь до вподоби тихий спокійний вечір із книгою або іншим улюбленим хобі – компʼютерними іграми, переглядом серіалів або вибором азартних розваг на RCgroup.
Зрештою, підтримка балансу у власному ритмі життя допоможе якомога довше залишати свою працездатність на високому рівні та відчувати в собі сили ефективно виконувати свою роботу. В такому режимі ризики відчути вигорання мінімальні, проте існують і протилежні симптоми, що можуть сигналізувати про небезпеку:
- Погане самопочуття;
- Відчуття знесилення тривалий час;
- Емоційна втома;
- Втрата інтересу до карʼєрного зростання.
Власне ці симптоми можуть створювати дискомфорт не лише для вас самих, а й для оточуючих. Наприклад, у робочому колективі поступово створюється токсична атмосфера, яка загрожує не лише робочим процесам, а й взаємовідносинам між людьми.
На жаль, найчастіше причиною такого емоційного вигорання стає саме системна проблема в організації роботи, а не окремих співробітників, тож створення сприятливої атмосфери в колективі – це те, про що часто забувають роботодавці, а дарма.
Інструменти розв’язання проблеми
Емоційне вигорання важливо вчасно ідентифікувати та застосувати профілактичні інструменти, поки ще є сили опиратися проблемі, а на її місце ще не прийшла повна апатія. Підхід має бути системним, але головне – це нарешті знайти час та приділити увагу собі. Неврологи та психотерапевти радять наповнити власне життя змістом – присвячувати час улюбленим заняттям, спілкуватися з тими, з ким хочеться це робити, зайнятись спортом або ж навіть проконсультуватися з лікарем на предмет додавання у свій раціон вітамінів.
Варто розуміти, що вигорання має більш руйнівні властивості, аніж стрес, тому необхідно власне ставлення до оточуючих та ситуації в цілому. Якщо мова йде про роботу, то саме час зважити пріоритети, тверезо проаналізувати переваги та недоліки своєї роботи, а вже на основі отриманих відповідей приймати рухатись далі.
Цілком можливо, що у розв’язанні питання допоможе саме пошук балансу у співвідношенні робота/життя. Перегляд та нарешті встановлення особистих кордонів, базові навички керування часом та зміна ставлення до власної зайнятості дозволять навести лад у хаотичному житті та розставлять все по поличках.
*На правах реклами
