З настанням сезону дощів частішають випадки професійного та емоційного вигоряння, тому що у багатьох людей посилюється суб’єктивне відчуття тяжкості, нестерпності, особливого занепаду сил. Про те, як виявити у себе та оточуючих ознаки вигоряння та як впоратися з цим станом, розповіла психолог Катерина Кулагіна.
За словами експерта, вигоряння найчастіше спостерігається восени, бо люди усвідомлюють, що літо та сезон відпусток закінчилися, а попереду довгий період рутинної роботи.
Професійне вигоряння є окремим випадком вигоряння емоційного, підкреслює психолог.
«Тобто, по суті, це емоційне вигоряння, яке проявляється у сфері професійної реалізації, і іноді навіть може не торкнутися інших сфер життя людини. Занедбане емоційне вигоряння поступово поширюється на всі значні сфери життя», — пояснила Кулагіна.
«Вигорілий» співробітник — головний біль для будь-якої компанії, тому що рівень його претензій підвищується, а результати його роботи, як правило, не найкращі, додала фахівець.
Існує думка, що вигорянню схильні в основному керівники або співробітники професій, що допомагають. Однак насправді це не так, просто специфіка їхньої роботи така, що вигоряння буде найбільш помітним навколишнім.
«А ось «вигорілий» юрист або бухгалтер буде тихо «димитися» віч-на-віч зі своїм комп’ютером, і його страждання можуть взагалі залишитися непоміченими», — підкреслила Кулагіна.
Як розглянути наближення вигоряння в себе та оточуючих?
Насамперед співробітник, який «вигоряє», почувається дуже втомленим, як тільки починає думати про необхідність взятися за роботу. У нього немає ні найменшої мотивації робити її, і він не отримує ні радості, ні задоволення від виконання дуже успішної її частини. Цим вигоряння відрізняється від звичайної перевтоми — співробітник, що переробив, втомлюється швидко, але вже в процесі діяльності, і може щиро і із задоволенням розповісти про вдалу угоду або включитися в обговорення довгострокових планів.
Чому виникає професійне вигоряння?
Першою причиною є емоційний дисбаланс, який може статися через те, що вкладення працівника в робочий процес регулярно та значно перевищують віддачу, яку отримує співробітник, або цієї віддачі недостатньо для задоволення актуальних потреб.
«Наприклад, людина старається від душі, але отримує за свою роботу мало грошей і не може спокійно та регулярно оплачувати оренду житла чи іпотеку. Або робота «з’їдає» весь час і сили, і в нього не залишається можливості повноцінно спілкуватися з близькими. Тривога через незадоволеність значних базових потреб швидко зруйнує мотивацію до роботи, вимагатиме постійних зусиль волі, щоб у цю роботу залучатися, а отже, емоційна сфера скоро виснажиться, і людина зможе відчувати лише тривогу та роздратування», — пояснила Кулагіна.
По-друге, вигоряння може статися внаслідок розбіжності особистої системи цінностей працівника з цілями та принципами організації — коли співробітник час від часу чи регулярно змушений робити те, що суперечить його цінностям. Наприклад, якщо людина з гуманістичними ідеалами та прагненням показати оточуючим постійно постає перед необхідністю відмовляти людям; людина з високою цінністю поваги до особистості нерідко зазнає приниження та тиску з боку начальства.
Людина в такому разі постає перед вибором — залишатися вірною собі, своїм нормам та ідеалам чи упокорюватися, відмовлятися від себе заради збереження роботи.
Третьою причиною вигоряння може стати регулярне розбіжність базових очікувань працівника з реальними результатами діяльності — коли людина постійно змушена робити не те, заради чого вона прийшла на цю роботу, і не отримує очікуваних ефектів.
«Наприклад, вчитель бачив свою місію у цьому, щоб давати знання та вирощувати прекрасне у дітей, а змушений витрачати багато часу заповнення непотрібних паперів. Людина розчаровується, втрачає сенс своїх зусиль. Накопичується незадоволеність та роздратування», — розповідає психолог.
Як уникнути професійного вигоряння?
Для початку треба визначити та ранжувати власну систему цінностей, наголосила лікар. Потрібно вкладатись насамперед у те, що значимо, а решта по можливості делегувати чи робити формально, додала Кулагіна.
Також важливо визначити «дефіцитні» потреби: знайти можливість збільшити їх обсяг у діяльності, що виконується, або в іншій наявній сфері.
«Наприклад, зайнятися волонтерством разом з дітьми і тим самим задовольнити потребу у турботі про людей, і отримати захоплююче сімейне дозвілля, а на роботі залучати однодумців», — навела приклад Кулагіна.
Крім того, потрібно сформулювати свої очікування.
Що робити, якщо вигоряння вже сталося?
«Згадайте, чому ви вибрали колись саме цю роботу, що приваблювало вас тоді? Чи продовжує це бути важливим для вас? Якщо так, то вдихніть цей мотиватор більше емоцій. Наприклад, уявляйте собі, як купуєте дитині подарунок із премії. Так, цього може бути замало, але не варто надто знецінювати значні чинники», — рекомендує психолог.
Експерт також радить провести ревізію своїх цінностей та пошукати нові сенси у існуючій діяльності.
Крім того, потрібно поговорити з начальством або значними партнерами.
«Опишіть свій стан, попросіть підтримки, обговоріть можливі зміни. Часто те, над чим ми болісно б’ємося, з боку бачиться простим і здійсненним. Розширюйте свої горизонти», — сказала Кулагіна.
The post Психолог розповіла про причини професійного та емоційного вигоряння first appeared on Woman-24 — жіночий онлайн-портал.
